Вы находитесь: » » Три питання Президенту, або що б я сказав Зеленському, якби міг
21-12-2019, 09:24, просмотров: 888, Раздел: Публикации    
Три питання Президенту, або що б я сказав Зеленському, якби мігДоброго дня, я Бугаєв Олексій, громадський журналіст, випускник ХАІ, член партії «Громадянська позиція». Дивлячись новини останніх днів, неможливо залишатись нейтральним. Це і рекордне за часом інтерв’ю, іпогодження німецько-російського сценарію Штанмайера, і каральні акції силовиків проти тих, кому президент не подобається. Складається враження, що країна йде до прірви массових бунтів і протестів, які до речі, вже почались. Тож спробую щось змінити хоча б цією статтєю.
Шановний Володимир Олександрович, Ви стали Президентом історичної країни в історичний час. Ми або взлетемо, або впадемо, і навряд після цього піднімемось. На Вас покладені величезні сподівання, водночас і величезна відповідальність. І якщо Ви цей шанс на зліт втратите, іншого, скоріш за все, не буде. Тож маю 3 тези, які хочеться Вам довести.

1. Короля формує світа. Формує і впливає, додає авторитету або навпаки, знижує рейтинг. В Вашому випадку діє останнє. Ви набрали команду з представників «золотої молоді», або тих, хто приєднався до «зеленого» бренду, бо відчув потужний прохідний рейтинг. Ці люди як правило або вчились за кордоном, або потомки чиновників. Перші не вміють тримати удар і розтягнутий у часі пресинг, другі Вами просто скористаються. Тому і Штанмайєр, тому і провал голосування по ігорному бізнесу. На мою думку, у Вас єдиний справжній друг, це прес-секретар, яка як вовчиця, оберігає від шакалів. Це варто поваги. Але більшість – самовпевнені індівідуми з завищеною самооцінкою. То ж думайте, Володимир Олександрович, на кого робите ставки. Вас підставляє Ваше оточення.

2. Без сильної економіки не буде сильної України. Це, сподіваюсь, поза сумнівом. Але що робить уряд для цього? Підвищує штрафи, вводить касові апарати майже для всіх, лякає інформаторством , щоб жодна копійка не пройшла поза контролем. Наш уряд не розуміє, що коли 50 відсотків економіки в тіні, то це не просто так. Працювати за наявними правилами та фінансовим тиском неможливо – збанкротуєш. Потрібно дати можливості для стрибка та розвитку, потрібно зменшувати загальне податкове навантаження до рівня, при якому працювати «в білу» буде не просто вигідно, а дуже вигідно. Я не буду називати цифри, Ви їх і самі знаєте. Але, як нещодавно сказав профільний міністр: «лібералізація економіки не на часі». Тоді і розвитку не очікуйте. І люди виїзжатимуть, бо можливостей реалізувати себе в Україні майже немає. Як немає і можливості комфортно та безпечно жити. Поверніться діями до людей, поки не пізно, поки Вам ще довіряють.

3. Хочете миру – готуйтесь до війни. Скажіть, Володимир Олександрович, Ви дійсно вірите, що Росія полишить агресію проти нас? Вона залюбки забере собі територію принаймні до Дніпра. Завадити цьому може лише об’єднана та підготовлена держава. І як Україна готується, що робить уряд, місцева влада? У нас в Харкові, наприклад, витрачають мільярд на зоопарк, десятки мільйонів на новорічну ілюмінацію, і нічого на бомбосховища. В Україні багато робиться, щоб державу не було за що захищати. Побори в школах, непідйомне лікування, насилля та агресія по ТВ, політика низьких зарплат, реклама наркотиків на кожному домі, вимираючі заводи, села, корумпована влада. Що Ви та Ваша команда робить для єднання суспільства, яку гуманітарну місію виконує уряд? «Розділяй, отупляй, та володарюй» - принцип паразитуючої олігархії. І Ви над цим. Дивіться, пане Президент, час для змін минає.

Я не ворог Вам, в мене є багато що сказати, Володимир Олександрович, бо мені здається, що Вас відгородили від справжніх новин. Але чи потрібно Вам це?
Я написав, бо дійсно хочеться Вам допомогти. А раптом моя стаття дійде до адресата.
Дай Боже Вам мудрості і сил, щоб залишитись в історії дійсно лідером, а не тим, хто самовпевнено каже «я ж не лох», а Ваша світа тим часом тихенько кришує олігархів та робить реаліті-шоу з волонтерами, депутаткою та лікарями «вони погрожували Президенту». Соромно і боляче на це дивитись. ...

З повагою, Олексій Бугаєв, інженер, громадський журналіст, Харків
Добавил: Булыжник
Похожие публикации:
Оставлено комментариев: 1
#1
Написал: Евгений Петрович (24 декабря 2019 00:54)
Группа: Гости,   Регистрация: --   Статус:  
Всё верно, но... У каждого свой индивидуальный подход ко всему в жизни в зависимости от опыта, образа жизни, возможностей, воспитания. Украину сильно расшатало со времени её независимости и украинцы (граждане Украины, а не только украинцы по национальности) на настоящее и будущее смотрят по-разному. Нету единого национального вектора действий, нету всенародной сплочённости, единого для всех порыва. Кто в лес, кто по дрова. И после каждого нового этапа разочарований (после каждого нового президента, каждой новой так называемой революции, ...) всё меньше надежд и новых инструментов для прорыва в светлое будущее. Зеленский был ещё одной нестандартной попыткой народа сделать рывок, но чудо - явление редчайшее и его легко сбивают с нужного пути "ловцы рыбки в мутной водичке". Зеля человек не того масштаба и уровня готовности, чтобы произвести чудо. Он не отец нации (тем более украинской), не всеукраинский гетьман, не вожак и не общенациональный лидер. Не тот, кем был Ататюрк для Турции, Махатма Ганди для Индии, Черчиль для Англии. Он имеет некоторый авторитет чуть выше среднего только благодаря тому, что чаще других мелькал и стал общеизвестен. Но быть наиболее известным в обществе - это ешё не значит быть наиболее полезным для общества. Я тоже приверженец идеологии лидеров партии "Гражданская позиция" и считаю Гриценко многократно более подходящим лидером для Украины сейчас, чем Зеленский. Но народу "забила баки" популярность Зе и выбрали не лучшего, а более известного и не засвеченного ранее в политике. По принципу чистого листа - "не знаем будет ли лучше, но этот хоть ещё не запачкан. Авось! А вдруг наш телёнок волка съест". Лучше не будет (будет просто по-другому плохо, по-новому плохо), уже запачкался кучей дебильных свояков, проведённых под флагом "Зе" во власть и кучей небывалых ранее несуразностей, чудо не светит, телёнок волка не съест. Надежда одна - хоть бы расшатывая лодку не потопил Украину окончательно, чтобы было что ещё восстанавливать. Но это опять только надежда. Реальность не подаёт признаков быть в этом уверенным. Так что уповаем на Божью милость и народные мудрость и терпение. Извините за образность!


Добавление комментария

Введите два слова, показанных на изображении: *





© 2010-2018 Народная Правда. Все права защищены.
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на narodnapravda.org обязательна.