Вы находитесь: » » СУДОВА РЕФОРМА: НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ І ЩО ВІД НИХ ЧЕКАТИ
24-01-2018, 23:47, просмотров: 519, Раздел: Публикации    
3 жовтня 2017 року Верховною радою України було прийнято Закон № 6232 Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства Українита інших законодавчих актів, який вважається наступним етапом впровадження судової реформи.

Вказаним Законом запроваджено цілий ряд нововведень, які на думку авторів законопроекту, що вбачається із пояснювальної записки до нього, повинні змінити формальне ставлення суддів до захисту конституційних прав та свободи громадян, усунення недосконалості, а подекуди навіть створення ефективних механізмів захисту осіб, що звертаються до суду, тощо.
Особливістю вказаного Закону є те, що раніше, якщо ухвалювався новий процесуальний кодекс, він скасовував попередній та при цьому надавався певний строк (певний перехідний період) для поступового переходу на нові правила. Законом № 6232 відразу було встановлено, що він починає діяти з 15 грудня 2017 року та всі справи, що перебувають у провадженні судівпідлягають подальшому розгляду за новими правилами, однак скільки потрібно буде часу щоб перейти на нові умови роботи залишається тільки здогадуватися.

Перша зміна, що запроваджена Законом № 6232 є створення електронного суду, котрий згідно вказаного Закону буде називатись «Єдинасудоваінформаційно-телекомунікаційна система». Вона має бути створена не пізніше 16 березня 2018 року та дозволятиме не тільки подавати позовні заяви та документи до суду в електронному вигляді (за умови отримання особою електронного цифрового підпису - ЕЦП), а й знайомитись з матеріалами справи, подавати клопотання, отримувати судові рішення, судові виклики та повістки та здійснювати інші дії без необхідності з’являтись до суду, чекати прийому чи підписання відповідного документу суддею, тощо.

При цьому залишається можливість подавати відповідні документи в письмовому вигляді, однак при надходженні такого документу, суд повинен перевести його в електронний вид. Це, звичайно, в еру комп’ютерних технологій та розвитку інтернет-ресурсів значно полегшить життя пересічному громадянину. Також на електронні реєстри переходять державні та приватні виконавці,тут створено Єдиний державний реєстр виконавчих документів. Зокрема, передбачено переведення всіх документів в електронний вигляд, виконавчі листи підписуються шляхом проставлення ЕЦП, тощо.
Вводиться новий порядок повідомлення про час та місце судового розгляду.

Так, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, прокурори, адвокати, виконавці та інші визначені законом особи, зобов’язані зареєструвати свою електронну адресу в Електронному суді, на яку будуть надходити всі процесуальні та судові документи. Інші особи можуть зареєструвати свою електронну пошту на цьому ресурсі, подати її суду та на таку адресу надходитимуть вказані вище документи. Встановлено порядок повідомлення про час та місце судового розгляду для осіб, що проживають на території АР Крим чи в окремих районах Луганської та Донецької області.

Так, їх виклик в судове засідання здійснюватиметься через повідомлення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Це, на мою думку, може викликати ряд проблем, зокрема, слід враховувати, що у ОРДЛО існують проблеми з освітленням та інтернетом і залишається тільки здогадуватися як часто сторони будуть звертатися до вказаного інтернет-ресурсу. Ряд інформаційних ресурсів у тимчасово окупованому Криму заблоковані, що також може створити перешкоди для громадян та юридичних осіб у захисті своїх прав.

Судові засідання можуть проходити в режимі онлайн відео-конференції та їх транслюватимуть в мережі інтернет в обов’язковому порядку. Запроваджено повну фіксацію процесу технічними засобами, в разі відповідного клопотання сторони.
Ще одним нововведенням є запровадження електронних доказів. Вказана можливість є дуже актуальною в наш час, оскільки тепер перепискою в мережі інтернет, соціальних мережах, електронними повідомленнями можна буде довести або спростувати певні обставини, що матимуть значення для правильного вирішення справи. Якщо раніше суд мав можливість визначити певний доказ недопустимим через те, що на момент розгляду справи, інформація, що містилась на якому-небудь сайті в мережі інтернет, могла бути видалена, знищена, спотворена тощо та довести у суді що поданий доказ містився на такій-то сторінці було проблематично. То тепер є можливість зробити фото-, відеозапис та подати його суду. Це спрощує порядок доведення певних обставин, котрі сторона у справі зобов’язана довести.
Запроваджена судова медіація за участі судді. Так новий інститутпередбачає порядок мирного врегулювання спору,що розглядається в суді, не тільки шляхом укладення мирової угоди (як це було передбачено раніше), а й шляхом застосування медіації за участі судді. В разі, якщо сторони до початку розгляду справи по суті згодні на такий спосіб врегулювання, суд постановляє ухвалу про проведення процедури врегулювання спору за участі судді, якою одночасно зупиняє провадження у справі. Суддя може проводити спільні співбесіди із сторонами та їх представниками або кожною стороною окремо. Під час таких нарад суд вправі звертати увагу на судову практику у аналогічних справах, може запропонувати сторонам мирний порядок врегулювання спору. В разі медіації за участю судді не ведеться протокол, заборонено здійснювати будь-які записи, контролювати суддю чи сторону, тощо.

Звичайно наміри законодавця, який запровадив цей інститут, були добрими. Так, іноді сторона, подаючи позовну заяву, твердо вірить у свою перемогу, а, після наведення суддею прикладів судової практики, яка складалась не на користь такої сторони, остання може взагалі відмовитись від позову, шукати інший спосіб захисту або укласти мирову угоду. В подальшому побачимо, як цей новий інститут буде діяти, однак вже зараз скептики кажуть, що це законодавчо визначений спосіб «вирішення питання». В разі застосування процедури медіації, сторона чи її адвокат зможе «переговорити» із суддею та у невстановлений законодавством спосіб добитись ухвалення потрібного їм рішення.

Нововведенням єстворення спрощеного порядку розгляду справи, якого раніше не було (крім КАСУ, де це правило діяло раніше). В цьому порядку розглядаються малозначні справи (справи в яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осібта справи незначної складності, крім справ, якіпідлягаютьрозглядулише за правилами загальногопозовногопровадження, та справ, ціна позову в якихперевищує 500розмірівПМПО). Крім того зазначається, що суд праві при відкритті провадження визначати в загальному провадженні чи в спрощеному розглядатиметься справа, однак, суд не може розглядати в порядку спрощеного провадження, зокрема такі поширені справи: що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; щодо спадкування, тощо.

Тут наміри законодавця зрозумілі. Навіщо роками розглядати справу про, скажемо, стягнення незначних сум за розписками, поділ майна подружжя, розірвання шлюбу, коли сторони роками у судове засідання не з’являютьсяі така справа постійно відкладається. В новому ЦПК України вказана категорія справ відноситься до малозначних, які можуть бути розглянуті без виклику сторін на підставі наявних матеріалів справи, якщо жодна сторона не заперечуватиме. Щось схоже на спрощене позовне провадження містилось у КАС України до реформи, де суд був вправі, ряд справ, розглядати без виклику сторін та без необхідності проведення судових засідань. Тепер такі ж правила передбачені іншими процесуальними кодексами. В цьому разіскорочені строки розгляду справи.

Також передбачено порядок застосування заходів процесуального примусу за порушення сторонами та іншими особами своїх обов’язків. Тут новелою процесуальних кодексів є саме штраф, оскільки раніше такого виду примусу не було. Так, суд, за порушення сторонами чи іншими особами своїх обов’язків, може застосувати штраф.

Представництво в судах здійснюється виключно адвокатами (крім малозначних спорів, в котрих представником може бути керівник юридичної особи або будь-яка повнолітня особа-представник), а з урахуванням того, що 2.06.2016 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», з 01.01.2017 року представником у Верховному Суді України є тільки адвокат або прокурор, з 01.01.2018 року представником у судах апеляційної інстанції є адвокат або прокурор а з 01.01.2019 року представником в судах першої інстанції також є тільки адвокат або прокурор – встановлюється монополія адвокатури на представництво, що на мою думку, є досягненням, оскільки представник буде професіоналом та буде надавати якісну юридичну допомогу, його дії можна оскаржити, що і відрізняє адвоката від звичайного представника.

Вказаним Законом № 6232 впроваджено ще цілий ряд нововведень, котрі мали б полегшити доступ сторін до правосуддя, однак створили багато перешкод в такому доступі. Вже станом на даний час, для того, щоб звернутися до суду, слід провести ряд дій, які раніше не були обов’язкові. Так, у позовній заяві відтепер вказуються ідентифікаційні номери сторін, відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи, підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, тощо. Все це створює перешкоди для звернення до суду, а тому громадяни будуть частіше звертатися до адвокатів та нести витрати, котрих раніше не несли. 1 січня 2018 року знову змінились ставки судового збору для звернення до суду, здебільшого в сторону підвищення. Так тепер для того, щоб звернутися до суду із вимогою про розірвання шлюбу, слід сплатити судовий збір в розмірі 704,60 гривень, а для того, щоб звернулась юридична особа, для прикладу Комунальне підприємство, із позовом про стягнення заборгованості за поставлені комунальні послуги, мінімальний судовий збір, що підлягає сплаті, складатиме 1762,00 грн, а максимальний 616 700,00 гривень.
І в завершення хотілось би зазначити, що першими особами держави майже щодня робляться нові заяви, в котрих йдеться про подальше реформування судової та правоохоронної системи. Зокрема, перед Новим 2018 роком Президент України видав Указ № 499/17, яким ліквідував 9 районних судів м. Харкова, замість яких створено 5 окружних судів. Крім того, недавно з’явилось повідомлення про підготовку Законопроекту про внесення змін до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яким, зокрема, обмежується доступ до професії адвоката, оскільки для отримання трудового стажу буде враховуватись виключно стаж роботи на посаді судді чи стажиста адвоката.

Логічно задається питання: а що робити зі стажем на посаді юристконсульта, прокурора, помічника судді та інших, котрі також станом на сьогоднішній день вважаються такими, що мають стаж роботи в галузі права та можуть стати адвокатом. Не дивуюсь в такому разі чому Національна асоціація адвокатів України проти ухвалення вказаного проекту.
Не так давно внесений до Верховної Ради і Закон Про юридичну (правничу) освіту та доступ до правничої професії взагалі передбачає, що правничу освіту мають суддя, адвокат, прокурор та нотаріус. Крім того, проект передбачає, що всі правники будуть здавати один екзамен у сфері права, розгалужено систему органів у сфері правничої освіти, навчання правників тільки за денною формою, однак найбільш скандальна зміна – чинність дипломів про юридичну освіту, якою передбачається 5-річний строк чинності дипломів про юридичну освіту.

Загалом проводяться радикальні реформи в сфері права, і очікувати до чого вони призведуть зараз важко. Поживемо - побачимо!!!



Гринишин Є.В.
,адвокат
Добавил: Булыжник
Похожие публикации:
Оставлено комментариев: 0
Информация
Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 180 дней со дня публикации.


© 2010-2018 Народная Правда. Все права защищены.
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на narodnapravda.org обязательна.