Вы находитесь: » » ШОСТА КОЛОННА У БИТВІ ЗА УКРАЇНУ
2-10-2017, 14:24, просмотров: 306, Раздел: Публикации    
Примітивна схема, відповідно до якої ворог загрожує п’ятьма колоннами (чотири ззовні а «п’ята» – зрадники – діє зсередини) є наочною та добре зрозумілою. Ще б пак! За такою схемою стоїть найочевидніша бінарна, тобто, двозначна логіка: свій – чужий, хто не з нами – той проти нас. Зрозуміло, чому будь-яка влада охоче будує свою пропаганду використовуючи ці дешеві штампи.
ШОСТА КОЛОННА У БИТВІ ЗА УКРАЇНУ
Ототожнення понять колективне «ми» та «влада» – чи не найефективніша система захисту влади. Це основний та найефективніший принцип тоталітаризму, який завжди спрацьовує автоматично. Найкраща ілюстрація тут – спосіб життя у тоталітарних суспільствах та спільнотах, де владу СПРАВДІ! підтримує понад 80% населення. Але згаданий принцип ефективно діятиме лише за однієї простої умови. Люди повинні мати потужну мотивацію до того аби прагнути бути серед тих 80+%, а не тих, хто має іншу точку зору. Наприклад, може бути реальний страх перед чотирма зовнішніми колоннами, а може й острах бути зарахованим до п’ятої – з усіма наслідками – тут мало що змінилося з періоду сталінського «совка» до його сучасного путінського спадкоємця. Ну і чимало більш глибоких чинників, які визначаються складними словами типу «патерналізм», «авторитаризм» тощо.
Втеча з червоного концтабору
Україні наразі пощастило здійснити втечу з того тоталітарного концтабору, хоча у погоню кинуто чималі сили. Аналізу ситуації присвячено чимало текстів. Та головний висновок з них – примітивна двозначна логіка тут вже не працює. А відтак традиційної гулагівсько-п’ятиколонної схеми для опису ситуації вже недостатньо. А відтак зовсім вже хибним для нас виявляється ставити владу та колективне «ми» по одну сторону барикад просто так, за визначенням, тому, що влада уособлює державу. Згадаймо Висоцького: «Если друг оказался вдруг и не друг, и не враг, а так» - Як бути тут?

Звичайно дуже хотілося б мати мудрого лідера, та чесних і відданих патріотів у владі, довіряти їм. Та на жаль, таку довіру прозрілим українцям найближчим часом навряд чи доведетьсяя відчути. Чому? Та тому, що народ поступово (хоча й занадто повільно) прозріває і розуміє, по-перше, хибність ілюзій, а по-друге – неможливість жити за двозначною логіки. То що ж ми маємо насправді?
Принаймні розуміння того, що схема ворожих сил складається з більш ніж п’яти колон. Яскраво бачимо дію потужного чинника, який правомірно було б назвати «шоста колонна». І ця колонна за своїм деструктивним потенціалом співставна з усіма п’ятьма разом узятими. Лише один наочний приклад. Початок президентства В. Ющенка як Україна, так і увесь світ (і наші друзі, і вороги) розцінювали як поворотний пункт, що змінить історичний шлях країни та народу. При цьому друзі були у захопленні, а вороги – вщент деморалізовані. То ж у 2005 році вплив п’яти традиційних колонн був мінімальним. Зате шоста колонна, не маючи конкуренції пішла бурхливо рости. Згодом дала про себе знати на всіх рівнях – від торгівлі посадами на місцях та коррупції економічної до політичної корупції на найвищому рівні.


Ліцензію на таку торгівлю отримало вузьке коло «любих друзів». В результаті «місце під сонцем» за внески у певні «благодійні фонди» придбали собі усі колишні недруги Ющенка, у тому числі й відвертий криміналітет та вороги усього українського. Як бонус вони отримали іще й індульгенцію на майбутнє. Як результат, усі тези «помаранчевої революції» у колективній свідомості були геть дискредитовані. А підписавши ганебний «універсал національної єдності» (чи то «дружби між вовками та зайцями») президент-миздобул остаточно перетворив себе на політичного манекена з нульовою підтримкою виборців. Та то ще півбіди. Цим самим сплюндровано віру народу у власні сили та грубо просапано сходи зерен патріотизму, посіяних на Майдані.

Блиск та ницість шостої колонни
Ризикну сказати таке. Шооста колонна, сформована з глибоко корумпованого чиновництва та бюрократії, що зародилася іще за часів СРСР, саме за рахунок руйнування ідеалів першого Майдану набула найбільших темпів розвитку. І це зрозуміло. Режим активно декларував прихильність до європейських ідей толерантності та демократизму. Але реально ця демократизація вилилася лише у толерантність до злочинів, які скоюють люди з грошима. Чим більше грошей – тим більша і толерантність.

То що ж яке визначення можна дати вже згаданій «шостій колонні»? Дуже просто. Це парадержавна система керування життям у суспільстві. Парадержавна, оскільки існує всупереч законам, та й здоровому глузду. Керує життям у суспільстві та приймає ключові рішення – це щодня переконливо доводять журналістські розслідування. Це поєднання бізнесу та влади і закономірне перетворення влади на товар.
Важливою ознакою цієї колонни є лицемірство та відсутність принципів окрім збагачення та кругової поруки. Заради спільної мети мирно співпрацюють усі – від українських націоналістів та колишніх «любих друзів» до прихильників руського миру – вже відомої нам п’ятої колонни. А вона вільно захоплює все нові стратегічні галузі економіки та за найвищої владної підтримки створює комфортні саме для себе економічні умови. Зрозуміло, за рахунок народу.
Сповідуючи хибні цінності та здійснюючи шкідливу для держави та народу практику та ще й прикриваючись державницькою риторикою, шоста колонна реально може досягнути лише двох результатів. Погіршення моральних та матеріальних умов життя народу та, як результат, зневаги та ненависті з його боку. Саме такий результат ми спостерігаємо від тих 140 «з копійками» болісних псевдореформ, які нас чомусь закликають вітати та ще й радіти від їх болісності. Псевдореформ, оскільки у їх конструкції жодним чином не закладено ані впливу вже згаданої шостої колонни, ані елементарного людського чинника. То ж не дивно, що поляризація між народом та владою, яка вже міцно асоціюється саме з шостою колонною зростає – це підтверджується усіма соцдослідженнями. Народ інстинктивно відчуває руйнівні тенденції!

Вищезмальована картина безрадісна. Але, надія, як співає популярний естрадник, є. І вона в тому, що нинішня влада, на відміну від путінської, має суттєві обмеження щодо засобів самозбереження. Нехай шоста колонна ліпить критикам ярлики «п’ятої» колонни, у найкращих совкових традиціях монополізуючи право на патріотизм. Але ці засоби мають бути суто політичними (нехай і з елементами політичного шахрайства та політичної корупції).

Попри складність схеми та підвищену кількість ворожих колонн, така ситуація все ж дає народу певний вибір, а значить, шанс. Адже розум та здоровий глузд в історичній перспективі сильніші за шахрайство. Справа сьогодні лише за одним – потужно заявити про це усіма можливими способами, навіть шляхом прямої демократії. Це, як показує історія, дуже дієвий демократичний вплив на владу. Головне – скористатися шансом. Бо, як прорік понад сторіччя тому класик, «нам ПРИЗНАЧЕНО скалу сесю розбить»!

Петро Матвієнко
Радio Свобода
Добавил: Булыжник
Похожие публикации:
Оставлено комментариев: 0
Добавление комментария

Введите два слова, показанных на изображении: *





© 2010-2014 Народная Правда. Все права защищены.
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на narodnapravda.org обязательна.