Вы находитесь: » » П’ЯТИЙ ІСТОРИЧНИЙ ШАНС ДЛЯ УКРАЇНИ
20-02-2017, 21:59, просмотров: 486, Раздел: Новости / Публикации    
П’ЯТИЙ ІСТОРИЧНИЙ ШАНС ДЛЯ УКРАЇНИУкраїнцям давалося аж чотири історичних шанси стати успішною самодостатньою державою. Здається, сьогодні випадає п’ятий. Що ж нам треба, аби не втратити і його?

ТІНЬОВА ПОЛІТИКА
У політиці завжди існують певні «тіньові сектори», поява яких має причини, споріднені з державними таємницями. До них пересічним громадянам зась, аби вороги не дізналися. Добре.

Але що робити, коли ці «тіньові» мають таку потужну тенденцію до зростання, що, здається скоро уся політика перетвориться на тіньову, де існуватимуть лише обмежені світлі сектори – відкриті народові та світу? Історія знає приклади, як будуються стосунки з громадськістю у державах з тіньовою політикою – досить подивитися на історію СРСР, де говорили одне, на думці мали зовсім інше, а реально робили зовсім третє. Такі відносини для «братньої» країни, як виявилося, є органічним способом існування. Що й підтверджується знаменитим статистичним показником підтримки у 84-86%.

Але, як засвідчив іще другий Президент України Л. Кучма, Україна – не Росія, видавши влітку 2004 року книгу з відповідною назвою. Ці слова виявилися настільки пророчими, що невдовзі здивували і самого автора, що вже восени того ж року затіяв провальну виборчу операцію «Наступник». Спалахнув один майдан. За п’ять років вибухнув другий – яка там Росія!
Але усе виявилося зовсім неоднозначно. Якщо проаналізувати українські тенденції, можна побачити цікавий парадокс. Дедалі більше ми стаємо не-Росією, – прірва між суспільством та владою стає усе глибшою. А відтак, влада, яка визначає (і має визначити) політику, тільки те й робить, що розширює вже згадані тіньові сектори у політиці. За аналогією з економікою, яка, – це сьогодні це вже не потребує доведення, як мінімум на 60% є тіньовою
.

Аби одразу відповісти тим, хто буде обурений таким твердженням, дамо «математичний» доказ. Триває практика видання таємних Указів Президента України – таких прогалин, судячи з публікації їх текстів на президентському порталі – лише у грудні 2016 р. – було 7 з 51, у 2017 – їх 4 з 42. То ж, проблема існує.

КРИВА ВІДМАЗКА ПРЕЗИДЕНТСЬКОЇ РАТІ
Але набагато гострішою ця проблема стає коли бачимо, що діалог влади з суспільством поступово перетворюється на монолог. На запитання суспільства, і тим більше, гострі, влада просто не відповідає. Тут навіть не хочеться наводити конкретні приклади.

Але при цьому навіть монолог виходить дуже дивний. Ось тут можна навести і приклади, оскільки вони іще досить свіжі. Ще у грудні влада вустами самого Секретаря РНБО О. Турчинова декларувала наміри повного економічного блокування сепаратистських «окремрайонів». Сьогодні ж суспільству нав’язується дещо трансформований ключовий міф злочинної влади Партії Регіонів про «годівник-Донбас»!
Шановна владо, чи не нагадує це 2013 рік: ось ми біжимо в Європу, а ось раптом, вже повний назад? Тоді це скінчилося другим Майданом, який, врешті-решт, і надав повноважень владі сьогоднішній.
Відомо, що та сама доза алкоголю, через особливості генотипу раси, на арійця діє набагато сильніше і згубніше, ніж на європейця. То невже ж саме така генетична відмінність існує між нашими владцями порівняно з демократичними державами? Один-два роки і демократ, патріот, реформатор стає махровим корупціонером, демагогом, та взагалі починає бачити у суспільстві слухняне стадо – яке хочеш стрижи налисо, хочеш пускай його на переробку?

Так, український народ, є терплячим чи то «толерантним». Чим, до речі, до певної міри схожий на «братній» російський. Але, на щастя, ця толерантність до кривди у нас не є такою ж безмежною, як у «братів». Тенденція щодо поступового подальшого «витискання з себе раба» у нас таки існує. Врадіївка, другий Майдан, Криве Озеро… Протести проти закриття районних лікарень. Але то епізоди локальні.
Народ, схоже, поступово пробуджується і зважується на більш масштабні протести. Йому не подобається, скажімо, чому при українських доходах треба оплачувати за європейські тарифи за комуналку. Народ не вдоволений тим, що нацбанк фактично грабує пересічних вкладників, перерозподіляючи кошти так, що українська банківська сфера поступово стає не українською. Більше того, вона вже на 40% стала власністю держави агресора!
Але нинішня влада знайшла знайшла дотепну «відмазку» – інакше це не назвеш: це, мовляв робота провокаторі, що ллють воду на кремлівський млин. У Кремлі, начебто – про це розвідка повідомляє – навіть план відповідний розробили. Та відмазка щось вийшла кривою. Якщо не сказати гостріше.


НАРОД МУДРІШАЄ І ДОРОСЛІШАЄ
Відверто кажучи, Кремлю і справді було б на руку послаблення тієї влади, яка реально зміцнює Україну. Але постає запитання чи діюча влада послідовна у цьому? То чи справді Кремлеві конче треба її розхитувати?
Дуже хотілося б мати однозначні відповіді на ці запитання. Щоб аби «чорне» чи «біле», зрада чи перемога! На жаль сьогодні усе настільки заплутано, що двозначна логіка старого Аристотеля («так-ні» чи хто не з нами-той проти нас) принципово не працює. Деякі протести проти влади насправді є інспірованими та підтриманими ворогами української державності. Але…

Виявляється народ мудрішає і «дорослішає». І, я можу це стверджувати напевне, штучні акції кремлівського «шатуна» у 90% не лише не знаходять підтримки у народа, але й своєчасно викриваються самим народом. Не розголошу державну таємницю, якщо скажу: доблісна СБУ нещодавно викрила провокаційні групи у соцмережах перш за все… завдяки пильності самих користувачів!

Дещо складніше було розібратися з блокуванням «окремрайонів». Надто вже наполегливо рвала влада на собі сорочку та посилалася на різноманітних «експертів» з «фахівцями», вигадуючи різні підстави, чому однією рукою слід захищатися від ворога, але іншою його ж підгодовувати. Але народ розібрався краще за тих «експертів»! Справді, не можна водночас і лікуватися від пияцтва, і ходити до шинку.

Зараз я знову наведу майже математичний доказ того, що ветерани під приводом трьох Народних депутатів зробили справді вірний хід. Оцінка дій блокувальників чомусь виявилася однаковісінькою – і з боку наших кремлівських «друзів», і з боку терористів, і з боку ура-патріотичного Президента. Отакої! Давньоримські юристи казали: шукай, кому вигідно. То виходить усі три зазначені сторони мають спільну вигоду? Далі більше.
Виявляєтся, події 19 лютого 2017 року, коли сталися не просто масові заворушення, але й сутички з поліцією, арешти, побиття людей, похід на Банкову не отримали ніякого резонансу! При цьому не лише в Україні, але й у ЗМІ держави-агресора. Докладно розписуючи ледве не кожен дворовий протест пенсіонерів проти абстрактної «антинародної влади», російські ЗМІ вирішили ці події, де чітко визначена і мета, і засоби її досягнення, просто ігнорувати! А дехто з вітчизняних політиків високого рівня взагалі опустився до голослівних образ на адресу блокувальників, які є реальними, а не диванно-паркетними захисниками вітчизни. До речі, зовсім те ж саме було рік тому з блокуванням торгівлі та енергопостачання на окупований Крим, щоправда, вдалу відмазку знайти тоді влада не спромоглася. Така от тіньова політика з економікою!


НА ЗАХИСТ ДІЮЧОЇ ВЛАДИ
Коротку сутність усього вищеописаного не можна вкласти у два слова «владу-геть»! Жодним чином. Занадто простий вихід – «зруйнувати вщент». Можна прогнозувати, що після чергового скидання ми отримуємо владу іще нижчого ґатунку. Адже за відсутності реальних лідерів, що бодай частково сформували команду та ще й мають реальну програму дій, влада знов буде сформована за традиційними принципами з «випадкових» фігур.
Перед суспільством стоїть набагато складніша задача. Слід примусити працювати, тих владців, що є. При усій справедливій критиці, слід зазначити, що люди там підібралися розумніші, ніж у владі Януковича. А тому й здатні більш ефективно вирішувати проблеми. Та для цього потрібна лише одна ключова умова: пильне око з боку суспільства та засоби, якими суспільство примусить «почути кожного». Тобто перетворити нинішній владний монолог на суспільний діалог. А відтак чарівним чином почне звужуватися і тіньова політика, і тіньова економіка і вже згадана прірва між народом та владою. Гадаю, ветерани не відступлять і таки дадуть по руках любителям тіньової політики та економіки і це стане добрим сигналом суспільству. Народ здатен поставити владу на місце.

Передумови для цього сьогодні історично сприятливі. З одного боку, це міжнародна увага до подій в Україні, яка не дасть цій владі вдатися до репресій, позитивний приклад світової демократії. З іншого – чинники, які гуртують народ навколо захисту спільних цінностей та інтересів, зокрема, екзистенційна загроза знищення, ідею якої плекає Кремль. Та й дата знакова: три роки майдану, то ж давайте робити щось конкретне, не обмежуючись гучними, але порожніми гаслами.

Суспільству, можна сказати, випав п’ятий історичний шанс, якщо продовжувати ряд, який складають три дати – 1918, 1991, 2004, 2013-2014. І полягає він саме у перетворенні народу з об’єкта маніпулювання на рівноправного суб’єкта суспільних відносин. І один з шляхів до цього – заявити про це шляхом прямої демократії. Це, як показує історія, дуже дієвий вплив на владу.
Але залежатиме тут усе, не побоюся повторити прописну істину, від кожного з нас…

Петро Матвієнко,
доктор філософських наук, член НСЖУ,
голова громадської організації «Незалежна агенція журналістських розслідувань»,
член політичної партії "Громадянська позиція"
первоисточник
Добавил: Булыжник
Похожие публикации:
Оставлено комментариев: 0
Информация
Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 180 дней со дня публикации.


© 2010-2014 Народная Правда. Все права защищены.
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на narodnapravda.org обязательна.