Вы находитесь: » » Розправа над неугодними
30-03-2016, 13:27, просмотров: 812, Раздел: Новости    
Рішення БПП забрати мандати в народних депутатів Єгора Фірсова та Миколи Томенка та те, як саме це було зроблено, шокувало й політикум, й ЗМІ, й виборців
Розправа над неугоднимиРозправа над неугодними
Нагадаємо, що з’їзд БПП, який відбувся в минулу п’ятницю за зачиненими від громадськості та преси дверима, прийняв безпрецедентне рішення – забрати депутатство у двох екс-членів фракції, які вийшли з неї за власним бажанням. Це два депутати, які пройшли в парламент за списком БПП під номерами 54 і 8. Те, що вони не були виключені, як той самий Степан Барна після нападу на прем’єра Яценюка, а з власної волі покинули президентську політсилу, і дало підстави юристам БПП порушити питання про використання норми Конституції щодо так званого імперативного мандата.

Це перший подібний випадок в історії країни. Та найбільше вразило те, наскільки швидко Центральна виборча комісія виконала замовлення правлячої партії – буквально в перший же робочий понеділок члени комісії, повноваження більшості з яких закінчилися ще 2 роки тому, швиденько підмахнули рішення про вилучення мандатів у Фірсова та Томенка. Не дивлячись на те, що юристи та експерти були одностайні в своїй оцінці цього рішення як юридично жалюгідного, ЦВК виконала вказівку зверху. Позбавлений мандата Єгор Фірсов чітко назвав замовників цього ганебного дійства – а це особисто президент Порошенко та угруповання його так званих «любих друзів» на чолі депутатами з Ігорем Кононенком та Сергієм Березенком. Які гарячково намагаються зберегти хоч якусь єдність своєї фракції, що розпадається. Й понад усе бояться звинувачень у корупції, які лунали від Фірсова.

Брудна оборудка під назвою «Віддай мандат» розпочалася в минулу п’ятницю, коли кілька десятків делегатів (по одному-трьох від області) зібралися для освячення прийнятого заздалегідь рішення про покарання неугодних депутатів. Відкритим для преси його, зрозуміло, побоялися зробити. Але навіть на закритому з'їзді БПП не вистачило голосів. Як свідчать відеозаписи, які були зроблені на цьому «з’їзді», насправді голосувало не більше 15-20 осіб, тоді як інші виступили в ролі статистів. Тоді як в підсумковому протоколі голосування, який був опублікований після з'їзду, за позбавлення мандата нібито проголосувало 47 з присутніх делегатів. Ще більшої пікантності цьому всьому придає той факт, що Фірсов навіть не був членом, власне, партії БПП.
Але це ще дрібниці. Набагато більш цікаві речі відбулися далі. Буквально в понеділок 28 березня ЦВК швиденько збирається на засідання й забирає мандати. Хоча не має на це жодного права та юридичних підстав, окрім прямої вказівки з Банкової. Ще більш промовисто, що в більшості членів ЦВК, зокрема, й її одіозного голови Михайла Охендовського, 7-річний термін повноважень сплив ще 2014-го року. Однак людина, що була призначена свого часу по квоті Партії регіонів, виявилася дуже потрібною й новій владі. От саме для таких випадків.
Отже, у ч. 6 ст. 81 чинної Конституції ще з 2004 року написано, що «в разі не входження народного депутата України, обраного від політичної партії, до складу депутатської фракції цієї політичної партії або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії з дня прийняття такого рішення». Якщо перекласти простою мовою, це означає ось що: якщо ти був у партійному списку й вийшов із фракції, отже, партія має право проголосувати за позбавлення тебе мандата. Саме до цього апелюють в БПП, мовляв, все, що записано в Конституції – це норма прямої дії. Тому, правова колізія у фірмовому українському стилі «в мене підписдесь і підписдесь» їх не зупинила.


А даремно. Адже текст Конституції відсилає до закону, виходячи з котрого й повинні позбавляти мандата депутатів-«зрадників». Тільки от біда: цього закону досі не існує. Тобто немає ніякої конкретної законодавчої процедури, за якою народного обранця можна реально позбавити депутатства за його вихід із фракції. Треба визнати, що нинішня влада крутіша навіть за Януковича, який для того, щоби забрати мандат, вдавався до хитрих комбінацій чи хоча б піклувався про відповідне судове рішення. Але пан Порошенко і Ко такими речами не переймається.
Адже на кону стояли важливіші речі, ніж репутаційні загрози та створення прецеденту, який дуже шкодить міжнародному іміджу України як демократичної країни. Адже нагадаємо, що майже з першого дня прийняття Конституції-2004 європейські законодавчі та юридичні органи жорстко критикують саме цю ч.6 статті 18. Й вимагають від нас скасувати імперативний мандат як відверто недемократичну норму. Адже давайте все ж не забувати, що мандат довіри депутату видає аж ніяк не політична партія, хай навіть він йде по її списку. А видає його виборець, тобто, народ. Й тільки народ, за логікою, демократичної держави має право цей мандат забрати. Але якраз за процедуру відкликання виборцями депутата народні обранці категорично голосувати не хочуть. Зрозуміло чому. Та використання імперативного мандату ставить під сумнів весь демократичний процес в країні – як і право вибору людей, які, голосуючі за БПП, віддавали свої голоси й за Фірсова.
Та все це відійшло на другий план для Кононенка та Березенка, які й розробили всю цю комбінацію. Справа в тому, що Фірсов становить реальну загрозу. І в політичному сенсі, і в особистому. Річ у тім, що він потрапив до списку партії за квотою УДАРу, тобто в нього немає абсолютно ніяких зобов’язань особисто перед Порошенком. Понад те, з перших днів перебування в парламенті ще минулого скликання він вирізнявся незалежною позицією і ніколи не стримував себе в оцінках.

Наприклад, різко виступив проти звільнення Валентина Наливайченка з посади голови СБУ без надання йому слова у Верховній Раді. Не підтримав поглинання УДАРу «Солідарністю» й відмовився входити до об’єднаної структури. Першим підписав звернення про необхідність звільнення Віктора Шокіна з посади генерального прокурора. Давно й жорстко педалює тему повного оновлення складу ЦВК — дуже болюче, до речі, питання для Банкової. Багато сказав неприємних слів та навів факти й про співпрацю Банкової з Опозиційним блоком, особливо на рідній для депутата Донеччині.

У грудні 2015 року ввійшов до фрондуючої «Антикорупційної платформи» у фракції БПП. Нарешті, різко виступав проти корупції в оточенні президента, зокрема особисто Кононенка та Березенка. Розправа над неугодними
Розправа над неугоднимиНу а 8 лютого 2016-го покинув фракцію через незгоду більшості депутатів від БПП підтримати рішення про необхідність позбавлення депутатського мандата Кононенка, якого звинуватили в корупції й тиску на Кабмін з метою продавити своїх людей на потрібні посади. «Залишатися у фракції разом із паном Кононенком я більше не можу, тому що не згоден покривати його корупційну діяльність і не хочу, щоб мене асоціювали з нею», — написав Єгор Фірсов у своєму блозі.
Здається, останньою краплею для відбирання мандату став похід Фірсова до Національного антикорупційного бюро, куди він передав кілька томів матеріалів щодо рейдерського захоплення торговельного центру Skymall близьким соратником Кононенка й Порошенка народним депутатом від БПП Олександром Грановським. Найімовірніше, група «любих друзів» сприйняла справу видворення Фірсова з парламенту як щось особисте, адже він посмів не просто критикувати їх у телевізорі, а реально зібрати документи й піти з ними до правоохоронних органів.
Небезпека Фірсова ще й у тому, що він не вписується у звичайну схему українського політикуму: дуже молодий, не має покровителів та спонсорів, не є клієнтом ніякого олігарха. Тобто, ніхто за нього не попросить, значить, розправу можна розпочинати з нього. Такий собі selfmademan, що отримав своє депутатство керуванням донецьким відділенням партії «УДАР» в часи Януковича. Та й із фракції він вийшов із принциповою позицією, чітко пояснивши, чому так вчинив, і здобувши цілковиту підтримку ЗМІ, а також схвалення більшості активних громадян. Його поведінка подає поганий приклад багатьом депутатам, мовляв, виявляється, таки можна мати власну позицію навіть у президентській фракції, а не бути смиренним «кнопкодавом» за викликом з Банкової. Тому його прибрали в першу чергу, щоб іншим не кортіло фрондувати. Микола ж Томенко, який вийшов з фракції ще в грудні минулого року на знак незгоди з прийнятим державним бюджетом, попав під роздачу для створення ілюзії того, що це просто помста Фірсову.
Розправа над неугодними
Все, що сталося, є, передовсім, сигналом для групи так званих єврооптимістів та екс-колег Фірсова по «Антикорупційній платформі», які поки що не ризикнули вийти з фракції: Мустафи Найєма, Сергія Лещенка, Світлани Заліщук. Мовляв, сидіть тихо, а то ж і вас приберемо.
Й вони це прекрасно зрозуміли. Тому у вівторок 29 березня, коли Фірсов прийшов в парламент, куди його ледве пустили, бо картку вже встигли заблокувати, саме вони допомогли йому пройти-таки до сесійної зали. Розправа над неугоднимиЗа допомоги депутата Віктора Чумака, який теж вийшов з БПП, але його не ризикнули чіпати, бо він мажоритарник, а не списочник. Щоправда, охорона намагалася не пустити Єгора, але невеличка штовханина допомогла йому дістатися зали. Спікер Володимир Гройсман був змушений дати йому слово, адже на знак підтримки Фірсова до трибуни вийшло чимало депутатів з усіх фракцій. Які аплодисментами зустріли його появу.
Під час виступу Єгор назвав все, що сталося, політичною помстою за те, що він "безкомпромісно боровся зі всякими кононенками, березенками і грановськими". "Корупціонери намагаються повернути парламент до банального політичного рабства. Корупціонери, щоб продовжувати грабувати, повинні мати кишеньковий парламент і кишенькових дресированих депутатів", – сказав Фірсов. - Я впевнений, що сьогодні відступ від принципів демократії парламентаризму – це відкат від політики європейської інтеграції. Бо кріпосного права в Європі давно вже немає. А його намагаються ввести для парламентаріїв. В Україні відсутні справжні політичні партії, а замість них створена дюжина політичних бандформувань, єдина мета яких – домогтися влади, щоб грабувати країну». «Ми ще повернемося», – підсумував вже екс-депутат. Також він гарантує звернення до всіх судів, закінчуючи Європейським з прав людини. Думається, що в нього чималі шанси виграти й довести повну незаконність всього спектаклю, розіграного Банковою.


Що ж, можна констатувати, що БПП перейшло межу. Власне, нічого іншого очікувати від президента, який настільки стрімко втрачає довіру населення та лояльність власної фракції, й не приходиться. Адже похвалитися Петру Олексійовичу нічим ні у внутрішній політиці, ні у зовнішній. Тому персони типу Фірсова, який мають нахабство дотримуватися якихось принципів, вимагати очищуватися, зрозуміло, дратують. Тому й було прийнято рішення їх терміново прибрати. А часу на дотримання хоч якоїсь законності немає. От і маємо на виході безпрецедентну розправу над неугодним депутатом, яка ставить під сумнів весь парламентський процес та демократію в країні.

Сергій Бабенко
Добавил: Булыжник
Похожие публикации:
Оставлено комментариев: 0
Информация
Комментировать статьи на сайте возможно только в течении 180 дней со дня публикации.


© 2010-2014 Народная Правда. Все права защищены.
При любом использовании материалов сайта гиперссылка на narodnapravda.org обязательна.